Новости Город

Чому Київщина гальмує процес децентралізації?

Ольга Савченко

  • 0
  • 258

Найбільш масштабна реформа, яка на сьогоднішній день впроваджується в Україні, за два роки показала свій позитивний ефект. Та разом з тим Київщина чомусь із реалізацією реформи не надто вже й квапиться, а про Білу Церкву взагалі годі й казати… Якщо вірити моніторингу Мінрегіонбуду з формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ), столичний регіон лише на 17-у місці з можливих 24-х. Тож як проходить процес децентралізації у Київській області та чому він є настільки загальмованим, порівняно з іншими регіонами, розповів директор Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олег Любімов під час прес-конференції, що відбулася в Києві в рамках «Медіашколи децентралізації для регіональних журналістів».  

Олег Любімов очолює Київський центр розвитку місцевого самоврядування – це один із 24-х  відокремлених підрозділів, які працюють в Україні в рамках програми «U-LEAD з Європою». Експерти центру надають консультаційну та організаційну підтримку органам місцевого самоврядування як під час об’єднання територіальних громад, так і після проведення виборів. «В основному ми проводимо тренінги, семінари, організовуємо навчальні поїздки як до областей України, так і за кордон. Міські та сільські голови мають можливість перейняти досвід та кращі практики, які діють в інших країнах. Також вивчаємо проблемні питання, які потім передаємо в центральний офіс реформ Міністерства регіональної політики, аби там їх опрацювали та вирішили на рівні держави», - наголосив Олег Любімов.

Поки Київщина пасе задніх…

Експерт визнав, що ситуація з об’єднаними територіальними громадами у Київській області не найкраща, якщо брати показники по Україні. На сьогоднішній день у регіоні діє 9 ОТГ, ще в жовтні їх було лише 2. Крім того, 3 ОТГ вже очікують призначення виборів. Дві з них, Березанська та Ржищівська, утворилися навколо міст обласного значення. Наразі вони чекають, коли в другому читанні приймуть законопроект «Про приєднання громад до міст обласного значення».

Відповідно до моніторингу Міністерства регіонального розвитку Київська область займає 17 місце з формування ОТГ. Тим не менш, Олег Любімов налаштований оптимістично, каже, що Київщина починає вирівнювати ситуацію. На його думку, гальмувати цей процес може кадрова «текучка» в обласній державній адміністрації - виконавця  даної реформи.  Постійна зміна кадрів не сприяє системній та успішній роботі.  Ще одним чинником експерт вважає небажання керівників населених пунктів порвати з радянським минулим. Сільський голова, який сидить у своєму кріслі вже 30 років, звик до певних стандартів, а тут треба вийти із зони комфорту і почати все робити геть по-іншому. Ставлять «палки в колеса» і  депутати місцевих  рад, які не бажають втратити свій вплив у прийнятті рішень. У будь-якому разі точка неповернення, на погляд експертів, пройдена. На сьогодні з 1350 громад, які були внесені в перспективний план України, 699 вже діють.

З  чиновниками в принципі все зрозуміло, але ж далеко не всі мешканці підтримують ідею приєднання свого села до іншого. Чого бояться саме вони? «Розумієте, люди хочуть змін, а самим змінюватися – ні. В цьому і проблема. Ми, як кажуть, «за колхоз, но не в нашем селе»… Але ми провели соціологічні дослідження і дізналися, що більшість мешканців позитивно ставляться до реформи децентралізації – приблизно 68%», - вважає Олег Любімов.

О’кей, якщо все так, і громадянам реформа до душі, то чи можуть вони самі стимулювати процес входження до ОТГ, попри  негативну позицію свого очільника? Виявляється, можуть! Ініціатором створення ОТГ може бути як сільський голова, як депутатський корпус, так і сама громада. Громаді необхідно провести збори, потім ініціативна група подає відкритого листа до міської/сільської рад  з вимогою провести сесію з розглядом питання про об’єднання. За словами експерта, на Київщині є громади, об’єднання яких ініціювали активісти. Це такі села, як Ходосівка, Підгірці, Вишняки.

В ОТГ не сподобалося, хочу від’єднатися…

Якщо в  умовах вже створеної ОТГ один населений пункт забажає від’єднатися, зробити це йому буде важко. Як такого механізму роз’єднання поки немає, тому доведеться вже якось «любитися»… «Чесно кажучи, я не зустрічав, зокрема на Київщині, такі громади, які б хотіли вже роз’єднатися. Хоча є  в нас одна ОТГ, яка незадоволена тим ресурсом, який надходить, і можливостями, які з’явилися після об’єднання. Проте це не підстава для роз’єднання», - вважає О. Любімов. 

Які справи в районах: хто «лузер», а хто на коні?

Як повідомив експерт,  окрім діючих 9-ти громад та 3-х, що в режимі очікування, близько 10 громад готуються до того, щоб об’єднатися у цьому році. Це і Кагарлицька, і Миронівська, і Шкарівська ОТГ… Найбільш проблемними у цьому плані є  Бориспільський, Згурівський, Сквирський та Фастівський райони. У той же час Великодимерську ОТГ (Броварський район) називають однією з найбільш успішних та найбільших громад в області з населенням 23 тис. Вона активно взялася за свій розвиток, вже пише стратегію розвитку. Громада може стати неуспішною, на думку експерта, якщо в середині неї депутати, виконавчий комітет та сільський голова, як лебідь, рак і щука – тягнуть ковдру на себе та не можуть вирішити елементарні питання.

Трансформація районних рад

Дійсно, як зміняться повноваження районних рад? «Наступний етап – це реформа субрегіонального рівня, - наголошує О. Любімов. - Звичайно, повноваження зменшаться. По суті ця «прокладка» між бюджетними коштами та селами зникне. Залишаться часткові повноваження  щодо соціального забезпечення інтернатів, які будуть на утриманні районних рад, та медична допомога другого рівня. Кількість районів значно зменшиться. На Київщині їх буде всього 4-6 відповідно до меж госпітальних округів»…

О. Любімов (справа): «Децентралізація - не примха можновладців, а необхідність, яка продиктована самим життям»

 

Держава допомагає чи заважає?

Реформа децентралізації може принести чимало користі, особливо це стосується сіл. Замість того, щоб просто виживати, село отримає можливість розвитку. Такий головний «меседж» реформи. До речі, держава по-своєму стимулює ОТГ. Якщо у 2014 році на розвиток ОТГ було передбачено 0,5 млрд. грн. інфраструктурної інвестиції, то у 2017 році ця сума склала вже 14,9 млрд. грн. На що можуть розраховувати ОТГ? По-перше, на можливість самостійно вирішувати, як використовувати кошти, по-друге, на збільшення надходжень за рахунок податків на доходи фізичних осіб та ін. Бюджет ОТГ може зрости у декілька разів, в залежності кількості населених пунктів та їхньої фінансової спроможності.

Але в той же час з Верховної Ради віє законодавчими ініціативами, які гальмують процес децентралізації. «Реформу затягують неприйняттям  законів щодо приєднання громад до міст обласного значення,  щодо земельної реформи у частині надання повноважень ОТГ розпоряджатися землями поза межами населеного пункту, натомість приймаються законопроекти, які обмежують фінансову децентралізацію у громадах. Певні політичні  течії не хочуть тієї асоціації з ЄС та реформ, які він пропонує . Та я переконаний, що здорові сили переможуть, і ті законопроекти, які не хочуть приймати деякі фракції, рано чи пізно будуть проголосовані та імплементовані», - каже О. Любімов.

Насамкінець зазначимо, що поки мова йде про добровільне об’єднання територіальних громад, але так буде не завжди. Держава планує вибори до місцевих рад у 2020 році, тож, якщо до цього часу населені пункти не визначаться з вибором і залишаться так званими «білими плямами», їх можуть «децентралізувати» у примусовому порядку.

Наталія Кудрявцева

Рубрика: Город
Комментарии
0
Чтобы добавить свой комментарий авторизуйтесь
Другие Новости

Афиша событий Белой Церкви

Новости Самые
Читаемые
Обсуждаемые
за Неделю
за Месяц
за Год

Видеосюжеты

Фоторепортажи

Что комментируют?

Буду послідовним, ремонтники взялись за ремонт колодязя. Сподіваюсь цього разу він буде споруджений згідно ДБН. Хоча важко вгадати, за що ж їм доведеться розплачуватись і за чий рахунок, коли БЦ міськрада видасть чергову дурнувату постанову. Бо рішення запустити по міським вулиуцям міжміський великовантажний транспорт хтось уже почав спачувати з своєї кишені. І не тільки водоканал, а й жителі цих вулиць, що ремонтують тріщини в будинках, що знаходяться в 2-3м від руйнуючого потоку летючих фур
20 Апреля 2018 10:18 | Igor SIGarm
Є шанс для кожного взяти участь в поліпшенні стану доріг в місті і навколо нього. Навіть підстави створені і не варто чекати, коли колеса твого авто залишаться в ямі. Дії прості, доступні і для пішохода і для водія. Перше, завідши проблемну ділянку дороги здійснити виклик патрульної поліції за номером "102" ДЛЯ ОГЛЯДУ АВАРІЙНОЇ ДІЛЯНКИ ДОРОГИ. Друге, за кілька днів до місцевого відділку поліції подати ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ про стан і дії щодо складеного Акту обстеження аварійної ділянки дороги, не забудьте зареєструвати. ну от, перша ластівка пішла: приїхала поліція на Першотравневу, потім приїхла БЦвода спочатку вшестером дивились на провалений люк, розгребли яму в глибину на 30см, відїхали, за декілька годин знов приїхали тією ж аварійкою але четвером, обламали дерево -щоб зробити огороджувальну піраміду зі стрічкою, - організація напевне вже банкрот, бо нема в неї грошей на пару метрів труби!!!! Отак і поїхали - знов на нараду, з мозговою діяльністю в них погано, зате агресії і лайки достатньо. - треба ж нароботі робити щось! Трохи посмішу наостанок - в першому приїзді було на 3 робітники 3 керівника, по одежі видно, в другому на 2 робітгника -2 начальника. А ви питаєте звідки беруться тарифи і бездіяльність служб
19 Апреля 2018 15:56 | Igor SIGarm
Ау,товарищи!!!! Меня( семья Добровольских) вообще не наградили!!!И наше занятое место должно вообще быть вторым!!!!На фото меня нет!!! Одним словом БАРДАК!!! Я возмущена!!!!! Позор организаторам ,а в частности: управління з фізичної культури та спорту КОДА, Київський обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», управління молоді та спорту м. Біла Церква, Білоцерківський міський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»!!!!
11 Апреля 2018 09:54 | юлия добровольская