Новости Город

Закон у дії: не сортуєте сміття - платіть штраф!

Ольга Савченко

  • 0
  • 926

Чи сповідуватимуть білоцерківці концепцію безвідходного сміття? Адже від 1 січня 2018 р. українців зобов'язали сортувати сміття, в інакшому випадку – штраф, і чималий! 

Тож від 1 січня  в Україні встановлюється заборона на захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів, водночас, громадян  зобов'язують сортувати сміття. Це передбачено Законом України «Про відходи», до якого були внесені відповідні зміни ще 2012 року. Та це ще не все. У Міністерстві екології передбачені законодавством штрафи, які чиновники називають  «непомітними»  і стверджують, що певні порушення згодом  перекваліфікують у кримінальну відповідальність. Так, згідно з документом, великогабаритні, ремонтні та небезпечні відходи у складі побутових мають збиратися окремо від інших видів. Штраф за порушення такої норми для населення становитиме від 340 до 1360 грн, для юридичних осіб – від 850 до 1700 грн. Крім того, небезпечні відходи мають відокремлювати на етапі збирання  чи сортування та передавати спеціалізованим підприємствам,  які отримали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Також закон передбачає  перевезення сміття тільки у спеціально обладнаних автівках, а захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.  

Водночас повідомляється, що спалювання сміття дозволене лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об'єктах і тільки з метою одержання теплової та/або електричної енергії; забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. Начебто все правильно і мудро, бо з такою великою кількістю непотрібу  треба боротися і негайно. Та в  Україні переробляється лише 6% сміття, а  94% - ні!  Звісно, закопати все вкупі значно простіше і дешевше, ніж відсортувати і переробити. Та   так було до нині. Тепер усе, що можливо, – переробити,  а на захоронення йде лише біологічне.  Та куди діти сортований непотріб, бо ж його треба окремо сортувати в окремі контейнери: пластик, скло, папір? А для цього потрібні спеціальні контейнери, у які б населення збирало відсортоване сміття. І якщо з транспортом  у цьому плані  питань не виникає, так, принаймні, стверджує керівництво КАТП - 1028, а саме його директор Олександр Півторак, то з контейнерами є проблеми.    

Щодо запроваджених норм Закону «Про відходи», а саме  сортування сміття та штрафів, ми поспілкувалися з директором КАТП – 1028, і ось що він розповів.

«Так, згідно з Законом забороняється захоронення твердих побутових відходів. Та ще у  2012 р.  тодішнє керівництво КАТП-1028  вчасно спрогнозувало проблему,  і тоді було залучено інвесторів, які  у нас на діючому полігоні м. Біла Церква побудували сортувальну станцію, а саме ПП «Рось Екотех». У Білій  Церкві всі побутові відходи, які збираються у населення КАТП–1028, проходять через сортувальну станцію.  Там його відсортовують, і далі воно йде на переробку. Захоронюється тільки органіка або те,  що підлягає вторинній переробці.   Наразі торік у місті встановлено 180 контейнерів  для сухої групи - паперу, скла та пластику. Для їх вивезення є спеціальні автомобілі. Та в цьому питанні   треба зважити на важливий момент – культуру населення щодо сортування відходів. Вона досить на низькому рівні, тому в баках для біоорганіки бачимо і пластик, і папір з картоном, і скло.  Нами були навіть зроблені заміри, де ми встановили, що близько 20% з сухої фракції підлягають подальшій переробці», - каже Олександр Півторак.   

 

  • Нас   цікавить, чи будуть встановлені контейнери для окремого збору скла, пластику, паперу?
  • Нами, на жаль,  встановлено лише у двох місцях  4 фракції для збору сухого сміття.  Це на б-рі Олександрійському, 77 та 79. Це не значить, що тільки там вони будуть задіяні. Все робитимемо поступово, бо на все треба кошти і не малі. Протягом року плануємо по максимуму забезпечити місто баками для виокремлення сміття за 4-ма фракціями: скло, папір, пластик та біоорганіка.
  • А як же тоді в плані штрафів? Хто контролюватиме цей процес? І куди людям викидати непотріб?
  • Мені важко сказати, бо тут є ряд питань, які маємо вирішити не тільки ми, а й органи місцевого самоврядування. А щодо нас, то місту в цьому питанні трохи легше, бо є сортувальна станція, і там  відсортовують сміття. Наразі населення може викидати сміття по двох фракціях. Також ми постійно проводитимемо  роз’яснювальну роботу серед населення, бо ж не можемо біля кожного майданчика поставити людину, яка б контролювала чи в той, чи інший бак викидають сміття?
  • А як тоді бути з  відпрацьованими та небезпечними енергозберігаючими елементами, куди їх викидати?
  • Згідно з законодавством, небезпечні відходи повинні видалятися на стадії їх утворення, тобто самі мешканці повинні відокремлювати їх від побутових відходів. Для цього  мають бути пункти, які займаються збором даного непотребу, аби люди не викидали у сміття елементи живлення, ртутні лампи, термометри тощо. Та наразі я не готовий сказати, чи є такі пункти нині, колись вони діяли. Це питання можуть вирішити лише органи місцевого самоврядування, скажімо, прийняттям певної  програми по збиранню небезпечних відходів і доставки до тих підприємств, які мають ліцензію на переробку або утилізацію.
  • Полігон  перевантажений.  Із-за цвинтаря видно гору сміття. Що плануєте робити далі, адже термін експлуатації полігону закінчується у 2018 році?
  •  Ні, не у 2018. Є проект рекультивації полігону, і згідно з проектом ми маємо його закрити в кінці 2019 р.  А до цього маємо право ще захоронювати сміття. Та скоро це питання постане дуже гостро. Вже зараз були зроблені попередні заходи. Місто на даний момент не має такого місця, яке б могло бути задіяне, як полігон для твердих побутових відходів. Спочатку  мова йшла  про захоронення в кар’єрі с. Піщана. І громада на це дала згоду.  Але, наскільки мені відомо, на обласному рівні це питання «застрополилося». Справа в тому, що спорудження полігону - далеко не проста справа, треба дотримуватися ДБН, які враховують усі ризики цього будівництва:  підземні води, огорожі, вали, дисбар’єри  тощо.
  • На сьогодні що собою представляє  полігон?
  • Є «робоча карта», на якій здійснюється захоронення на якомусь певному проміжку часу. Ця «робоча карта» становить орієнтовно ширину 20 м і довжину до 100 м. На цю площу й вивозяться побутові відходи, потім вони  ущільнюються 16-тонними бульдозерами, які розгортають по поверхні непотріб по цій же площі три-чотири рази, щоб утрамбувати сміття. Згодом ця «карта» відходів покривається  ізолюючим шаром: глина, пісок (завозяться від ремонту доріг та окремо складуються про запас). Наразі полігон має 16 га. За межі ми не маємо права вийти, тому  «рухаємося» тільки догори, але й по висоті у нас теж є обмеження. До критичних  «висот» ще не дійшли, бо вчасно відкрили сортувальну станцію. Якщо вас цікавлять самозагорання на полігоні, то вони було колись давно. Ми дотримуємося всіх необхідних правил безпеки на полігоні, «бомжі» тут теж не живуть, бо все йде через сортувальну станцію, тож тут  їм робити немає що.

  • А щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Білій Церкві?
  • Можливості є. Ми не так давно вели розмову з китайськими інвесторами та представниками Мінекорозвитку. Та річ у тому, що це дуже дорого. Наприклад, комплекс, який переробляє 500 тонн сміття на добу,  коштує 100 млн. доларів. Наразі  Біла Церква утворює за добу 165 тонн сміття. Це для нас не дешево. Та все рівно щось будемо вирішувати. Час підганяє.  
  • Дехто з мешканців жаліється, що біля багатоповерхівок  встановлено замало контейнерів,  і сміття валяється коло них. Їх що - не вистачає?
  • Тільки в 2017 році ми придбали та встановили 150 контейнерів для приватного сектора. В цьому році теж закуповуватимемо контейнери.  А щодо встановлення додаткових біля будинків, то це залежить від кількості проживаючих у будинку.  Заміри проводилися в 2017 р. Інститутом утворення витрат на душу населення. Згідно з замірами для багатоквартирних будинків середня норма утворення побутових відходів на душу населення складає 1,75 куб. м на рік. До цього плюсується  запас 25%. А один  контейнер  складає 1,1 куб. м, от і порахуйте. Ця норма переглядається раз на 5 років.  Норми затверджуються виконавчим комітетом міської ради.
  • До речі, ви  підняли тариф на вивезення сміття, тож який він тепер?
  • Тільки органи місцевого самоврядування встановлюють  тариф на збирання та перевезення відходів. Тож раніше на місяць ми платили 8 грн., у  2018 тариф становитиме 10 грн.

Як дивляться на це достатньо актуальне питання представники міської влади? За відповіддю ми звернулися до заступника міського голови Валерія Гнатюка і поставили йому ряд запитань з цього приводу.

  • Валерію Володимировичу, яким чином у місті вирішуватиметься питання сортування сміття за окремими фракціями, запроваджених Законом «Про відходи» штрафів, і що далі планує робити міська влада з полігоном, термін захоронення на якому завершується у 2019 році?       
  • Ажіотаж щодо цього питання піднявся через те, що в Законі «Про відходи» 2012 р. в статті 31 було сказано про те, що з 2018 р. Україна зобов’язується відповідно до європейських норм забезпечити сортування сміття. Питання сортування та поводження з твердими побутовими відходами, на моє переконання, треба розглядати в комплексі, а не  «вихвачувати» одну якусь позицію. Взагалі, в питанні з поводженням з побутовими відходами в Україні найважливіше - це прагматичне  та правильне рішення. Ми маємо мінімізувати захоронення відходів, тому  для цього потрібно забезпечити роздільний збір. Заспокою наших мешканців. Якщо ви викидаєте сухе сміття у контейнер для сухої фракції, то ніяких штрафів вас не очікує, та вони можуть бути в тому випадку, коли мешканці володінь не оформили договір про вивезення сміття з підприємством, яке надає ці послуги.  Щодо контейнерів, то тут варто зазначити, що ми плануємо збільшення їх кількості і встановлення там, де є потреба, в тому числі і таких, які мешканці наповнюватимуть окремо лише склом, пластиком та папером. У нас є лише дві великі проблеми в цьому питанні. Перша -  створення пункту збору для небезпечних відходів (елементів живлення, ламп тощо), колись він діяв, та тепер нам треба його реанімувати та знайти ліцензоване підприємство, яке б могло забирати у нас його та утилізувати. І друга проблема – що робити з великогабаритним сміттям? Люди викидають старі дивани та віконні рами, якісь будівельні матеріали. Наразі ці та інші питання підійматимуться Агенцією  стратегічного розвитку, яка    вирішуватиме, як діяти зі всім цим.

Та найбільш болючим є питання полігону, маємо досить швидко реагувати, бо  термін захоронення на ньому завершується у 2019 р. У 2016 ми виділили кошти на розробку ПКД нового полігону (с. Піщана), та тут спрацювали державні інтереси, і ми не отримали підтримки та розуміння. Та це не говорить, що ми зупинилися. Рухатимемося далі і не чекатимемо, поки, не дай Бог, трапиться трагедія, як на Грибовецькому полігоні.

  • Ви були за кордоном, бачили, як там «боряться» зі сміттям, тож яка для нас прийнятна формула?
  • В ідеалі - як в Японії. Окремий біля будинку ангар, і люди складують сміття за 35 фракціями. Якщо ж говорити про Польщу, то у них  директива почала діяти десь приблизно після вступу Польщі до ЄС.  Нас чекає те ж саме. Там на полігони приймають 2 види сміття: те, яке може бути перероблене -  папір, пластик і т. ін. - і енергетичне, яке можна спалити та виробити теплову енергію. Причому, якщо по першій позиції вони  здають сміття на переробку і їм за це ще й платять, то по другій -  самі платять підприємству за прийом сміття, а саме цементному  заводу, який поруч розташований. Я конкретно говорю про Островець, це наше місто-побратим, торік я там був у відрядженні  по програмі польсько-норвезького проекту впровадження програми «ЕСКО». В Польщі захоронюється 44% сміття, найменше у Швеції, бо вони навіть у сусідів закуповують, але  лише енергетичне, і, якщо попадає не те, за що заплатили, то повертають назад. Наступна країна - це Норвегія. Побували на сміттєспалювальному заводі. Там теж не сортується сміття, воно все спалюється - і енергетичне, і біологічне. Єдине, що роблять - компостують мокру фракцію. Чому звернув увагу на Норвегію, бо це країна, яка з небагатьох, а то й перша в світі, яка опікується екологією. Вразило те, що при  будівництві чого-небудь муніципалітет чи держава доплачує будівельникам за те, що вони   не використовують бензин та соляру,  а лише електричну енергію чи біопаливо. До 2030 р. вони взагалі відмовилися від використання енергетичних ресурсів, які добуваються з надр. Сьогодні у них залишилося лише 2% газових котелень. Використовують лише  електроенергію, вітряки та сонячну енергію. Гадаю, що польський досвід в цьому питанні нам стане  в нагоді.

 

Не будемо ходити далеко. А як воно… в Миргороді?

Невеличке містечко Миргород. Та вже більше 10 років там діє система роздільного збирання сміття. Все починалося як експеримент, який місту запропонувала провести німецька фірма, яка надала безкоштовно 250 контейнерів для роздільного збирання непотребу. Та перед тим поставила умову:  якщо протягом 6 місяців місто не перейде до роздільного збору, контейнери  забирають, і на цьому проект закінчується. Та минуло півроку, а проект триває досі.  Миргородці сортують пластик – у бак із жовтою наліпкою, папір і картон – із синьою. Окремо за 5 видами сортують пляшки на безкольорову, синю, зелену, коричневу та з-під олії, та це вже на сортувальній станції. На цьому Миргород щороку заробляє кількасот тисяч гривень, які йдуть на сплату екологічного податку.

 

Шкодитимемо й  далі природі та собі?

Практика сортування відходів в Україні – не нова, проте й не надто поширена.  Технологічно в Україні багато виробляється з того обладнання, яке задіяне та може бути використане для сортування. Наприклад, контейнери виробляють в Україні, також сміттєвози. Та найбільша проблема щодо збирання та сортування сміття населення -  адміністративна.  «Сміттєвий бізнес» в усіх країнах світу є досить прибутковим. Деякі європейські країни, переробивши своє сміття, закуповують його в інших країнах. Бо з тієї ж пластикової пляшки чого тільки не виробляють!  Запитуєте, що? До прикладу, поліестрову тканину, поліестрову нитку, синтепон, спортивний одяг та взуття, світшоти, наповнювач для подушок і ще багато іншого. А от шкода від її захоронення величезна. По-перше, засміченість навколишнього середовища, а по-друге, пластик розкладається від 200 до 300 років і повертається до нас брудною водою та токсинами в грунті. Тому краще проникнутися  ідеєю сортування сміття на початковій стадії. Це дасть змогу поліпшити не тільки екологічний стан землі, повітря, а ще й економіку України.

Надя Кащук

Рубрика: Город
Комментарии
0
Чтобы добавить свой комментарий авторизуйтесь
Другие Новости

Афиша событий Белой Церкви

Новости Самые
Читаемые
Обсуждаемые
за Неделю
за Месяц
за Год

Видеосюжеты

Фоторепортажи

Что комментируют?

Буду послідовним, ремонтники взялись за ремонт колодязя. Сподіваюсь цього разу він буде споруджений згідно ДБН. Хоча важко вгадати, за що ж їм доведеться розплачуватись і за чий рахунок, коли БЦ міськрада видасть чергову дурнувату постанову. Бо рішення запустити по міським вулиуцям міжміський великовантажний транспорт хтось уже почав спачувати з своєї кишені. І не тільки водоканал, а й жителі цих вулиць, що ремонтують тріщини в будинках, що знаходяться в 2-3м від руйнуючого потоку летючих фур
20 Апреля 2018 10:18 | Igor SIGarm
Є шанс для кожного взяти участь в поліпшенні стану доріг в місті і навколо нього. Навіть підстави створені і не варто чекати, коли колеса твого авто залишаться в ямі. Дії прості, доступні і для пішохода і для водія. Перше, завідши проблемну ділянку дороги здійснити виклик патрульної поліції за номером "102" ДЛЯ ОГЛЯДУ АВАРІЙНОЇ ДІЛЯНКИ ДОРОГИ. Друге, за кілька днів до місцевого відділку поліції подати ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ про стан і дії щодо складеного Акту обстеження аварійної ділянки дороги, не забудьте зареєструвати. ну от, перша ластівка пішла: приїхала поліція на Першотравневу, потім приїхла БЦвода спочатку вшестером дивились на провалений люк, розгребли яму в глибину на 30см, відїхали, за декілька годин знов приїхали тією ж аварійкою але четвером, обламали дерево -щоб зробити огороджувальну піраміду зі стрічкою, - організація напевне вже банкрот, бо нема в неї грошей на пару метрів труби!!!! Отак і поїхали - знов на нараду, з мозговою діяльністю в них погано, зате агресії і лайки достатньо. - треба ж нароботі робити щось! Трохи посмішу наостанок - в першому приїзді було на 3 робітники 3 керівника, по одежі видно, в другому на 2 робітгника -2 начальника. А ви питаєте звідки беруться тарифи і бездіяльність служб
19 Апреля 2018 15:56 | Igor SIGarm
Ау,товарищи!!!! Меня( семья Добровольских) вообще не наградили!!!И наше занятое место должно вообще быть вторым!!!!На фото меня нет!!! Одним словом БАРДАК!!! Я возмущена!!!!! Позор организаторам ,а в частности: управління з фізичної культури та спорту КОДА, Київський обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», управління молоді та спорту м. Біла Церква, Білоцерківський міський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»!!!!
11 Апреля 2018 09:54 | юлия добровольская