Новости Город

Завжди пам’ятати, що ми - українці

Ольга Савченко

  • 0
  • 162

Нація, яка пам’ятає свою історію, традиції і культуру. А ще до останньої краплі крові захищає свою землю від ворога.  Ніхто і ніщо її не зупинить.

 

Хто вони - герої нашого часу?

 В рамках Дня захисника Вітчизни Центральна бібліотека міста провела святковий захід «Герої нашого часу»  та запросила на зустріч з учнівською молоддю хлопців, які воювали в зоні АТО: Сергія Яременка та Сергія Кузьміна. Це зараз вони цивільні люди, а в небезпечну для України годину вони, як справжні чоловіки, пішли захищати свою країну.

Сергій Яременко 

Перебував у зоні АТО  близько півтора року, в найскладніший період бойових дій на Сході країни – 2014- 2016 р.р. Його позивний - «Депутат». Так називали Сергія через його депутатську діяльність. Він депутат  Київської обласної ради.  Боєць 81-ї десантної бригади пройшов  «зі своїми побратимами» всі  тяготи війни. Згадує з теплотою своїх побратимів і каже, що «можливо, для декого 14 жовтня - шаблонне свято, але це свято наших дідів-прадідів, які завжди стояли на сторожі кордонів своєї країни». «Треба пам’ятати про тих хлопців, які нині зараз там воюють і захищають країну від агресора, пам’ятати тих, хто загинув, а це зовсім молоді люди, декому не було й 18», - говорить Сергій Яременко.

Сергій Кузьмін

Старший лейтенант 81-ї десантної бригади, двічі був у зоні АТО. Захищав Донецький аеропорт. Народився в Гуляйполі, звідки родом український політичний та військовий діяч Нестор Махно, тому й отримав позивний «Махно», та згодом довелося його змінити, бо з’явився ще один боєць з таким позивним.  «Душман» - під таким позивним воював  старший лейтенант Кузьмін. Це не перша його війна. Він афганець. У 80-ті  перебував  у складі «обмеженого контингенту»  радянських військ в республіці Афганістан.

Його розповідь про війну на сході України вразила молодих людей, які прийшли на зустріч. «Війна – це кров, бруд, а найстрашніше - втрати бойових товаришів. І якщо тут,  на мирній території, молоді люди надають пріоритети якимось матеріальним речам, то там - інші цінності: надійність товариша, того, хто з тобою поруч. Там розумієш ціну дружби, відповідальності,  а ще… ковтку води, - говорить Кузьмін. -  В Донецькому аеропорту, який ми утримували, вона була справжнім даром. Через постійні потужні обстріли «сепарами» воду не завжди могли нам підвезти, тому тривалий час ми  збирали брудний сніг, розтоплювали його,  дезінфікували і пили лише по кілька ковтків у день».

Життя триває

Сьогодні   Сергій Яременко - приватний підприємець,  має дорослого сина студента. 

Сергій Кузьмін  працює в охоронній фірмі. Виховує трьох синів, найменшому - 3 роки.

Війна пройшла через їхню свідомість, душу і серце,через  життя. Та, як кажуть хлопці, тут, на  мирній території, потрібно пам’ятати про тих, хто захищає країну від ворога, пам’ятати про загиблих, допомагати родинам, а ще -  будувати незалежну  країну  Україну!

 

Вікторія Швець
 

Рубрика: Город
Комментарии
0
Чтобы добавить свой комментарий авторизуйтесь
Другие Новости

Афиша событий Белой Церкви

Новости Самые
Читаемые
Обсуждаемые
за Неделю
за Месяц
за Год

Видеосюжеты

Фоторепортажи

Что комментируют?

Объем цистерны в машине около 2000 литров. Расход воды - 30-40 в секунду (максимальный). Весь объем воды расходуется за промежуток от 3 до 7 минут. 300 литров не хватило бы и на минуту тушения.
9 Февраля 2019 15:38 | Kate Titarenko
У садочках Кропивницького скасували пільгу на харчування дітей учасників АТО http://www.kypur.net/u-sadochkah-kropyvnytskogo-skasuvaly-pilgu-na-harchuvannya-ditej-uchasnykiv-ato/ У Кропивницькому мітингували через скасування у садочках пільг для дітей учасників АТО. ФОТО http://www.kypur.net/u-kropyvnytskomu-mitynguvaly-cherez-skasuvannya-u-sadochkah-pilg-dlya-ditej-uchasnykiv-ato-foto/
9 Января 2019 12:03 | Оля Кузьменко
Навіщо брехати? Чи на брехні будується все в цьому світі? Чотири пожежні машини, з яких в одній було 300 л води? Навіщо їхати, або вже якщо прийняли виклик, то мабуть мусять бути підготовлені до врятування не тільки життя, а й майна людей. Чи в Україні всі живуть за принципом: не моє, то хай горить. Такого й ворогу не побажаєш. В один момент зруйнувалось все, не тільки втратили все що було, але й всі спогади. Не залишилось нічого, навіть жодних документів. А все через халатність «рятувальників», тобто відсутність води в машинах.
18 Декабря 2018 01:07 | Polina Makovetska